Книга, яка змушує глибоко замислитися. Після цього я почала вірити, що існуєть такі моменти, щколи книга тебе може просто покликати. Я неодноразово починала її читати, втім, ніого не розуміла. Сюжетна лінія здавалася мені примітивною Дівчина-падліток подорожує із своїм псом. Її заарештоують начебто за те, що вона носить у торьі коштовну і крадену книгу. Насправді це книга її проте вона проволить довгий час у відділку і починає вчити його наальника йозі. І зголом відділок перетворюється на мало не квітучий сад:) Книга наповнена мудрими думками, які треба читати поволі, обдумувати і насолоджуватися. Вирішила, що читатиму вдруге потроху і щодня і виписуватиму цитатами. Вона простою мовою пояснює чому світ влаштований так, а не інакше, чому наше тіло погано працює, чому важливо любити себе. Однозначно, що книга грандіозна! А змучило на більш глибоке прочитання раптова думка, що дівчина - то наша душа, яка все знає про цей світ і вона замурована у тюрмі тіла і розума. Розум завжди неспокійний, і від того не відчуває потреб душі. Від того всі людські нещастя. Читатиму і обдумуватиму неодноразво!
Моя оцінка - 5 з 5
Моя оцінка - 5 з 5
Комментариев нет:
Отправить комментарий